«Державі геодезія не потрібна на даний момент. Хоча колись воно вилізе боком»

Розповідь геодезиста про умови праці та важливість своєї роботи, записана студенткою історії НаУКМА Лідією Зеленською. Аудіозапис і транскрипт доступні для використання в наукових цілях за умов збереження конфіденційності і посилання на проект “Праця і робітничий рух в Україні”.

Інтерв'ю: Невраховані голоси

Інтерв'ю з вуличними торговцями у Києві влітку 2011 року

Як корівка доїться, так і я їжджу. У будь-яку пору – що влітку, що взимку. Встаю о третій ранку, виїжджаю о п’ятій тридцять, о восьмій тут. Ночую на вокзалі, бо зранку є поїзд з безкоштовним вагоном для пенсіонерів. У платному залі ночую. Заплатила п'ять гривень і сиди, ніхто тебе не трогає. Там хоч відпочину, бо на базарі весь день на ногах, хіба на кравчучку присісти. Це моя карета! А що, я за своє життя не заробила? Їсти теж отак присяду, витягну, що з дому взяла. Та й тут ходять, продають нам то пиріжки, то кофе. 

“Єдине, що мене страшить у кожній новій роботі, це те, що можна її втратити”

Розповідь студента-фрілансера про умови праці

Суть моєї роботи полягає в тому, що я мушу робити новини. Ці маленькі новини із картинкою і текстом, на які люди клікають. Я мушу робить певну кількість за місяць, аби, ну, мене не вигнали. Ось. Також вони мають бути гарної якості, щоб на них люди клікали, тому що інакше компанія не бачить в мені сенсу. Тобто обов’язки – це робити ці віджети якісно і в певній кількості.

"Як мені їх убіждать, щоб ждали автобуса? Воювать із таксистами? Чи рекламою заніматься?"

Розповідь працівниці автобусної компанії "Політ" на маршруті між м.Київ та аеропортом "Бориспіль", записана Анастасією Рябчук. Інтерв'ю доступне для використання в наукових цілях за умов збереження конфіденційності і посилання на проект "Праця і робітничий рух в Україні". 

«Зарплаты у нас низкие и я не боюсь даже этого говорить»

Розповідь пенсіонерки з тридцятилітнім стажем фармацевта, яка працює в одній з аптек Києва, записана студенткою соціології НаУКМА Оленою Цибанковою. Аудіозапис і транскрипт доступні для використання в наукових цілях за умов збереження конфіденційності і посилання на проект “Праця і робітничий рух в Україні”.

"Ты – дешевая рабочая сила, скажи спасибо, что тебе заплатили. Я сказала спасибо и ушла."

Розповідь студентки, що підпрацьовувала вчителькою англійської мови у приватному дитячому садку, записана студенткою соціології НаУКМА Катериною Слюньковою. Аудіозапис і транскрипт доступні для використання в наукових цілях за умов збереження конфіденційності і посилання на проект “Праця і робітничий рух в Україні”.

"Мы хорошо знали технику, но она просто перестала работать"

Розповідь робітника з установки металопластикових вікон, колишнього працівника заводу “Більшовик” про свою колишню роботу і нинішні умови праці, записана студенткою соціології НаУКМА Анастасією Чорногорською. Аудіозапис і транскрипт доступні для використання в наукових цілях за умов збереження конфіденційності і посилання на проект “Праця і робітничий рух в Україні”.

Документальний фільм "Шахта №8"

"Шахта №8" - це естонський документальний фільм 2010 року, знятий у шахтарському містечку Сніжному на Донбасі. Головний герой, 15-річний Юра Сіканов, підпільно добуває вугілля у закинутих шахтах-копанках, щоби прогодувати двох сестер, матір і вітчима. Режисерка Маріанна Каат працювала над фільмом понад два роки (з них півтора роки зйомок у Сніжному) і дотепер підтримує контакт з дітьми (молодшу дівчинку забрали до дитбудинку, Юра закінчує ПТУ при інтернаті, однак його майбутнє невизначене, враховуючи високий рівень безробіття у регіоні).

Дивіться відео: http://youtu.be/h6qEGCGNrhQ

Читайте також інтерв'ю з режисеркою Маріанною Каат

Швейний цех села Веселе (фото)

Чоловіки села Веселе більшу частину року зазвичай перебувають на заробітках, але не всі можуть заробити достатньо для цілорічного існування родини. Часто жінки також намагаються влаштуватися працювати, і тоді у них залишається значно менше часу для догляду за будинком, худобою, господарством. В селі із населенням 5 тисяч є кілька можливостей працевлаштуватися: цегельний завод, швейний цех, три лісопилки.

“Як на даний час роботи немає як такої, то можна й так працювати...”

Розповідь продавчині на ринку у невеликому місті Центральної України про свої умови праці, записана студенткою соціології НаУКМА Юлією Ковальчук. Аудіозапис і транскрипт доступні для використання в наукових цілях за умов збереження конфіденційності і посилання на проект “Праця і робітничий рух в Україні”.