Інтерв'ю: Невраховані голоси

Інтерв'ю з вуличними торговцями у Києві влітку 2011 року

Як корівка доїться, так і я їжджу. У будь-яку пору – що влітку, що взимку. Встаю о третій ранку, виїжджаю о п’ятій тридцять, о восьмій тут. Ночую на вокзалі, бо зранку є поїзд з безкоштовним вагоном для пенсіонерів. У платному залі ночую. Заплатила п'ять гривень і сиди, ніхто тебе не трогає. Там хоч відпочину, бо на базарі весь день на ногах, хіба на кравчучку присісти. Це моя карета! А що, я за своє життя не заробила? Їсти теж отак присяду, витягну, що з дому взяла. Та й тут ходять, продають нам то пиріжки, то кофе. 

"Як мені їх убіждать, щоб ждали автобуса? Воювать із таксистами? Чи рекламою заніматься?"

Розповідь працівниці автобусної компанії "Політ" на маршруті між м.Київ та аеропортом "Бориспіль", записана Анастасією Рябчук. Інтерв'ю доступне для використання в наукових цілях за умов збереження конфіденційності і посилання на проект "Праця і робітничий рух в Україні". 

«Зарплаты у нас низкие и я не боюсь даже этого говорить»

Розповідь пенсіонерки з тридцятилітнім стажем фармацевта, яка працює в одній з аптек Києва, записана студенткою соціології НаУКМА Оленою Цибанковою. Аудіозапис і транскрипт доступні для використання в наукових цілях за умов збереження конфіденційності і посилання на проект “Праця і робітничий рух в Україні”.

"Ты – дешевая рабочая сила, скажи спасибо, что тебе заплатили. Я сказала спасибо и ушла."

Розповідь студентки, що підпрацьовувала вчителькою англійської мови у приватному дитячому садку, записана студенткою соціології НаУКМА Катериною Слюньковою. Аудіозапис і транскрипт доступні для використання в наукових цілях за умов збереження конфіденційності і посилання на проект “Праця і робітничий рух в Україні”.

Швейний цех села Веселе (фото)

Чоловіки села Веселе більшу частину року зазвичай перебувають на заробітках, але не всі можуть заробити достатньо для цілорічного існування родини. Часто жінки також намагаються влаштуватися працювати, і тоді у них залишається значно менше часу для догляду за будинком, худобою, господарством. В селі із населенням 5 тисяч є кілька можливостей працевлаштуватися: цегельний завод, швейний цех, три лісопилки.

Ukrainian domestic workers in Poland

Ukrainians are currently the largest migrant group in Poland. Ukrainian women working as domestic workers abroad circulate on a regular basis between their country of origin and the host country, entering the latter legally, but in general engaging in unregistered employment. The aim of this chapter is to present an overview of the risks taken by Ukrainian domestic workers in Poland – and their responses to those risks – since the introduction of a visa requirement for Ukrainian citizens in October 2003. This chapter addresses not only the economic risks of migration, such as possible financial gain or loss, but also socio-cultural risk factors.

Ukrainian labor migrants and their families

A typical large Carpathian village of three thousand inhabitants was taken as a case study in this research project. Most families in this village have experience of labor migration, and a new district with large two or three-story newly-built private houses is being developed with the resources brought home by migrants. We focused on this district that currently consists of about 30 houses, most of them still unfinished, but already inhabited. In most families it is the father who leaves to work abroad (usually in construction), while wife and children remain.