Інтерв'ю: Невраховані голоси

Інтерв'ю з вуличними торговцями у Києві влітку 2011 року

Як корівка доїться, так і я їжджу. У будь-яку пору – що влітку, що взимку. Встаю о третій ранку, виїжджаю о п’ятій тридцять, о восьмій тут. Ночую на вокзалі, бо зранку є поїзд з безкоштовним вагоном для пенсіонерів. У платному залі ночую. Заплатила п'ять гривень і сиди, ніхто тебе не трогає. Там хоч відпочину, бо на базарі весь день на ногах, хіба на кравчучку присісти. Це моя карета! А що, я за своє життя не заробила? Їсти теж отак присяду, витягну, що з дому взяла. Та й тут ходять, продають нам то пиріжки, то кофе. 

An Anatomy of ‘Collective Anti-Collectivism’: Labor Sociology in Ukraine and Romania

This article shows that workers (their life-worlds and instances of collective action) have been conspicuously absent from the work of local sociologists by researching three sociological journals of professional associations and Academies of Sciences in Ukraine and Romania. Such an absence is particularly puzzling given the dramatic deterioration in the material situation of the working class in both countries during post-communism, some experience during Soviet times with the sociology of work in Ukraine, and the widespread worker protests in Romania throughout both decades since the fall of communism.